Голодомор 1932–1933: причини, жертви, злочинці

Голодомор українців 1932-33 pp. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочиномза всю історію людства. На найродючиших у світі землях, в урожайний рік, було вбито,за різними оцінками, від 7 до 12 млн. чоловік. Кількість жертв у справжній війні протиселянства перевищувала загальну кількість загиблих у всіх країнах під час першоїсвітової війни. Є й ще одна відмінність: у радянському варіанті із зрозумілих причинозброєною була тільки одна сторона, й майже всі втрати — як і слід було очікуватив подібному випадку — припали на долю іншої сторони. Про перебіг голодоморунаписано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Тойдодатковий матеріал, що з’являється у наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці,вже не може змінити загальної картини жахливого злочину. Але на два питання:чому був голодомор? та хто у цьому винен? — відповіді фактично немає, а більшістьз того, що є, не витримує найпростішої критики. Андрій Куліш спробував знайтивідповідь на них та деякі інші питання. Він стоїть на точці зору американських вченихДж.Мейса та Р.Конквеста. Дж.Мейс писав: «Сталін, Кагановіч, Постишев та іншізапланували у Москві знищення українського селянства як свідомої національноїверстви і нещадно здійснили це в Україні в 1932-1933 pp. засобом штучного голоду.»;Р.Конквест вважав: «Українських селян нищили не тому, що були селянами, але тому,що були українцями-селянами». Цю точку зору Андрій Куліш підкріпив у своємудослідженні, виходячи з характеру особистостей, способу виховання, життя, зв’язківта постанов тих, хто задумав, планував та здійснював голодомор-геноцид.Висловлені автором у цій роботі думки не вкладаються у загальноприйнятіконцепції, але він намагався опиратися на факти, а не на концепції, при цьому вінстарався зробити роботу науково достовірною та доступною широкому колу читачів.