Государ + Політика + Світовий порядок + Особистість і держава + Держава

Государ. Про військове мистецтво. Нікколо Макіавеллі

Італійський філософ Нікколо Макіавеллі жив в епоху пізнього Середньовіччя. Але й у XXI столітті для того, хто хоче зрозуміти механізми устрою держави, трактат «Государ» зберіг актуальність. Відвертість і прагматичність без оглядки на духовний бік життя були для сучасників автора вражаючими і лякаючими. У 1559 році католицькі єпископи навіть домоглися включення праці до списку заборонених книг...

Макіавеллі вчить правителя не пробуджувати в народі ненависті до себе. Але він далекий від ідеалізації людей: вони «завжди погані, поки їх не примусить до добра необхідність». Він застерігає від зайвих убивств і зрад, проте переконаний, що підтримувати страх у суспільстві - хороший засіб. "Може виникнути суперечка, що краще: щоб государя любили чи щоб його боялися. Кажуть, що найкраще, коли бояться і люблять одночасно; однак любов погано уживається зі страхом, тому, якщо вже доводиться обирати, то надійніше обрати страх", - каже автор.

До книги увійшов ще один знаменитий трактат Макіавеллі - «Про військове мистецтво». Написане у формі діалогу міркування розповідає про солдатську амуніцію, тактику на полі бою й облаштування військового табору. У ньому Макіавеллі також виступає з ідеєю загальної військової повинності.

Політика. Арістотель

Монументальна праця Арістотеля створювалася з метою теоретичної побудови ідеальної міської громадянської громади, ідеального міста-держави. Робота складається з восьми частин, у кожній з яких автор розглядає всі аспекти життя поліса - сім'ю і відносини всередині неї, поводження з рабами, виховання дітей, революції, вибір оптимального політичного ладу.

Через більш ніж двадцять століть після створення твору деякі твердження Арістотеля здаються смішними, деякі - спірними, деякі - самозрозумілими, а деякі - напрочуд актуальними. Але частина висловлювань усе ще виглядає недосяжним вищим ідеалом.

- «Без предметів першої необхідності не можна не тільки добре жити, а й узагалі жити».

- «Держава створюється не заради того тільки, щоб жити, але переважно для того, щоб жити щасливо».

- «Вищим благом є щастя, а щастя полягає в досконалій діяльності та застосуванні чеснот».

- «Жінка і раб за природою своєю дві різні істоти».

- «Вдячність швидко старіє».

- «Жадання людей за природою безмежні, а в задоволенні цих жадань і проходить життя більшості людей».

Світовий порядок. Генрі Кіссінджер

«Хаос загрожує нам, а водночас формується безпрецедентна взаємозалежність: поширення зброї масового знищення, дезінтеграція колишніх держав, наслідки хижацького ставлення до довкілля, збереження, на превеликий жаль, практики геноциду та стрімке впровадження нових технологій загрожують погіршити звичні конфлікти, загострити їх до ступеня, що перевершує людські можливості та межі розуму»...

Американський державний діяч Генрі Кіссінджер обіймав посади радника з національної безпеки і держсекретаря, був удостоєний Нобелівської премії миру. Його називали патріархом і сірим кардиналом зовнішньої політики США. Розпочавши кар'єру ще за часів Дуайта Ейзенхауера, він відіграв важливу роль у закінченні холодної війни, підписанні Паризької мирної угоди та припиненні боїв у В'єтнамі, побудові шанобливих стосунків між Америкою і Китаєм і не тільки.

У масштабній політичній праці «Світовий порядок» Кіссінджер через призму колосального досвіду піддає глибокому аналізу історію системи світового устрою. Автор формулює основні принципи діяльності держав-лідерів, при дотриманні яких можливо підтримувати спокій як усередині окремих регіонів, так і на глобальному рівні.

У своїй книжці "Світовий порядок" Генрі Кіссінджер аналізує сучасний стан світової політики і доходить невтішного висновку про провал єдиної системи балансу сил і необхідність реконструкції міжнародної системи.

Особистість і держава. Спенсер Герберт

Герберт Спенсер (1820 - 1903) - англійський філософ і соціолог, один із родоначальників позитивізму в Англії, прихильник еволюційної теорії у філософії та соціології, ідеолог соціал-дарвінізму.

Крім того, Спенсер мав безсумнівний письменницький талант. Ним захоплювалися Джек Лондон, Марк Твен і Теодор Драйзер.

У книзі "Особистість і держава", вперше виданій 1884 року, автор викладає свої погляди на взаємовідносини людини і держави на прикладі ситуації, що склалася в сучасній йому Англії.

Погляд Спенсера на зміни, що відбувалися в його країні в другій половині XIX століття, був украй критичний, можна сказати, що він бачив виродження класичного лібералізму, і створення того, що в XX столітті буде названо «соціальним лібералізмом».

Держава. Платон

Діалог "Держава" посідає особливе місце у творчості та світогляді Платона. У ньому він малює картину ідеального, на його думку, устрою життя людей, заснованого на вищій справедливості, і дає докладну характеристику основним існуючим формам правління, таким, як аристократія, олігархія, тиранія, демократія та іншим.