Клин клином + Мовою ельфів + Грай + Цефеїди. Кассіопея + Цефеїди. Андромеда + Місто з води та піску

Клин клином

«Клин клином» Онгель Таль — це щирий і пронизливий роман про молодого чоловіка на ім'я Денис, який після першого курсу вирушає на літо в забуте богом селище Струмок. Без інтернету, з важкою фізичною роботою у бабусі — життя тут здається йому віддаленим і самотнім. Але навіть серед полів, теплиць та берегів річки ховаються темні секрети та внутрішні страхи.

Денис мучиться від нічних кошмарів, які не дають йому спокою, і поступово починає розуміти, що кожен з місцевих має свої «скелети в шафі». Його знайомство з Муратом — похмурим, уїдливим і замкненим хлопцем — викликає в ньому складну суміш почуттів: за холодною та жорсткою оболонкою Мурат зберігає біль, який Денис хоче розгадати та полегшити.

На тлі теплих вечорів біля річки, гітарних переборів, розмов про сім'ю та майбутнє роман порушує теми самоусвідомлення, внутрішнього зростання, подолання стереотипів і прийняття себе. Відносини між героями ніжні, але сповнені щирістю: це не просто любов, а дружба, біль, прощення.

Іноді легкий сум поєднується з надією — адже навіть найважче літо може стати початком великого внутрішнього шляху.

Мовою ельфів

Він дивний. З ним ніхто не спілкується.
У нього чудова пам'ять.
Він усюди бродить як привид.
Так вони кажуть.

Він навчається в університеті Бостона, де всі, цураючись, звуть його Ельфом - через татуювання на шиї, накресленої на квенья. А ще тому, що дивак. Дивно дивиться, дивно каже, дивно поводиться, з приходом нової пори року змінює колір волосся. Півночі проводить на вулиці.
Його прізвисько не подобається лише одній людині. Студенту історичного факультету, який уже майже два роки безперервно спостерігає за ним і ночами ходить п'ятами, думаючи, що залишається непоміченим.

Грай

Ти маєш грати закоханість. Ти хоч колись був закоханий?

Теодор не стикався в житті з важкими проблемами, не мучився душевними муками, не був на місці тих, кого сам же день у день змішує з брудом.

І йому абсолютно начхати на покарання, призначені директором школи, поки його не змушують вийти на сцену разом із невдахами з театрального гуртка. Ось тільки єдине, про що він може думати, - це те, що йому доведеться провести пліч-о-пліч з Крістофером Андерсоном найближчий місяць.

З тим самим Крістофером, якого він посилено уникав цілий рік. І який хай і ненавмисно, але все ж таки знайшов спосіб до нього дістатися.

ЗІГРАЙ ЦЕ ДОБРЕ АБО НЕ ГРАЙ Взагалі

Цефеїди. Касіопея

Якщо Всесвіт нескінченний, яка ймовірність, що в різних її куточках існують схожі світи? Можливо, в одному з них ти щасливий і живеш тим життям, про яке завжди мріяв, без жалю, з упевненістю у майбутньому. Можливо, там навіть небо іншого кольору, а зірки складаються у невідомі сузір'я, і ​​лише одне їх тобі знайоме.

Мінґю ніколи не замислювався про те, яким би могло бути його життя, народися він в інший час чи в іншому світі. Він упевнений, що для нього результат завжди буде один. Всесвіт вважає інакше, коли дає йому шанс торкнутися іншої реальності. По той бік дзеркала небо справді незвичного кольору — бузкове. Але там немає найближчих

Цефеїди. Андромеда

З настанням ночі на небі спалахують тисячі зірок, але світла деяких з них знадобилися мільйони років, щоб досягти нас. Якісь із них погасли задовго до нашого народження — навіть зірки не живуть вічно. І якщо інший, схожий на наш світ настільки далеко... Можливо, він уже давно згас, як і ці зірки, залишивши після себе лише холодне сяйво на нашому небі.

У плани Мінґю не входили пошуки себе і сенсу життя — він просто існував, втративши рахунок днями, що минають. Під бузковим же небом кожна прожита секунда здається важливішою за все, що відбувалося з ним до теперішнього моменту. Цей світ заповнює порожнечу всередині: людьми, почуттями, почуттям потреби. Минуле втрачає над ним владу і поступається місцем справжньому, і Мінґю перестає озиратися назад і нарешті наважується жити.

Місто з води та піску

Незважаючи на те, що в кар'єрі Микити все складається чудово, його особисте життя – повна катастрофа, як і два його друзі. Усі вони самотні. Якось Микита помиляється номером телефону, і так починається історія його знайомства з Сашком, який з невідомих причин відмовляється зустрічатися, але його приголомшливий голос Микита не може забути. Це історія про пошуки щастя у великому місті, про дружню підтримку та розуміння. Це історія про все, що турбує кожного з нас. Чи варто кохання того, щоб долати перепони та будувати мости? Або цілі міста, хай навіть із води та піску…