Обійми мене. Танго очима танцюючого психотерапевта. Ігор Забута, Емма Кологрівова

Ця книга – сорок лаконічних психологічних есе – особистий досвід, враження та роздуми двох психотерапевтів-тангерос.
Про соціальне танго зсередини:

• про чоловіче та жіноче;
• про самотність та відкидання;
• про травми, страхи та побоювання;
• про ведення та слідування;
• про близькість, інтимність та контакт;
• про те, як танго змінює людей та їхнє життя.

Від авторів
Ми — Ігор та Емма, психотерапевти та викладачі танго. Познайомилися у віці півтора-двох танголіт і з тих пір протанцювали багато тисяч кілометрів і промовили мільйони слів.
Я прийшов у психотерапію з танго, Емма – у танго із психотерапії. Як і багато хто до нас, ми не могли не помічати: танго змінює особистість. Але ці зміни – бонус, вони відбуваються не у всіх. Іноді замість позитивних змін піднімаються глибокі темні пласти, виникають нові травми.
Ми захотіли використовувати танго як психотерапевтичний інструмент і назвали процес неоригінально — Танго-терапією. Оригінальним було те, що ми зуміли інтегрувати танго в Гештальт-підхід. Досвід, який ми отримали, привів нас до більш широкої, але в той же час більш глибокої теми – дослідження тілесності в контакті.
Якщо ви попросите гештальт-терапевта роз'яснити якусь складну концепцію, таку, як Танго-терапія або «тілесність в контакті» (і якщо цим терапевтом виявиться хтось із нас), він буде говорити не про теорію, а про свої почуття, відчуття, враження. Про свій досвід.
Ці тексти – наші враження, наш досвід танго як танцю, танго як терапії, терапії як танцю. Спроба до-асимілювати те, що прожили, через творчість.
І танго, і психотерапія – це делікатеси. Вони, як і ця книга, - для тих, хто любить нюанси, відчуває відтінки, хоче розтягувати задоволення і смакувати післясмак.
Приємного читання!